Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО"
На яку допомогу мають право шукачі роботи – консультує Міністр юстиції України Павло Петренко
Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
Іван Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Посилання ви зараз бачите на екрані.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) - не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Крім цього, ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua
Захищаймо права разом!
Змінено кримінальну статтю про торгівлю людьми
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк
Статтю 149 Кримінального кодексу «Торгівля людьми» викладено в новій редакції.
Відповідний Закон № 2539-VІІІ був опублікований в «Голосі України» від 5 жовтня і набув чинності 6 жовтня.
Як і торгівля людьми, так і вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальной абоіншой залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, контролюючой потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.
Розширено поняття експлуатації: мається на увазі також примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове залучення до заняття жебрацтвом, використання в збройних конфліктах.
Позбавленням воліна строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої – смае так карається вчинення таких дій щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групп оюосіб, або службовою особою з використанням службового становища, або з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства.
Позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої покарають батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників за вчинення таких дій щодо алолітньої особи.
Кваліфікуючими ознаками складу цього злочину, крім уже наявних, є його вчинення:
- в поєднанні з викраденням жертви;
- батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками щодо неповнолітнього;
- злочинною організацією.
Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього настає незалежно від застосування будь-якої з передбачених заходів впливу.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав? – консультує Міністр юстиції України Павло Петренко
Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного з батьків, який зовсім забув про дитину?
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua
Захищаймо права разом!
Прийнято Закон «МаскіШоуСтоп2»
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк
На засіданні 18 вереснядепутатиухвалили Закон «Про внесеннязмін до деякихзаконодавчихактівУкраїнищодоудосконаленнязабезпеченнядотримання прав учасниківкримінальногопровадження та іншихосібправоохоронними органами під час здійсненнядосудовогорозслідування», якийотримавназву «МаскіШоуСтоп 2».
Закон є логічнимпродовженням Закону № 2213 «МаскіШоуСтоп 1», вдосконалюючи ряд питань, зокремапокликанийусунути практику порушеннякримінальногопровадженнянепрямими методами.
Документом внесено зміни до статей 220, 284, 303, 309 КПК в частинінаданняіншійособі, права абозаконніінтересиякогообмежуються в ходідосудовогорозслідування, абойогопредставнику права заявлятиклопотанняслідчому, прокурору про закриттякримінальногопровадження, якщоіснує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриттякримінальногопровадження з підстав, передбачених у КПК, а в разівідмови в задоволенніклопотаннязвернутисязіскаргою до слідчогосудді. При цьомупередбачено, щовизначенняслідчогосудді про відмову в задоволеннівідповідноїскаргиможе бути оскаржено в апеляційному порядку.
Внесено зміни до статті 307 КПК, якимипередбачено, щовизначенняслідчогосудді, якимзадоволеноскаргу на рішення, діїабобездіяльність органу досудовогорозслідування, направляєтьсякерівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організаціїпроведенняслужбовогорозслідування і вирішенняпитання про притягненнявиннихосіб до відповідальності.
Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статтю1191 ГК України, статті 2, 4 Закону «Про порядок відшкодуванняшкоди, завданоїгромадяниновінезаконнимидіямиорганів, щоздійснюють оперативно-розшуковудіяльність, органівдосудовогорозслідування, прокуратури і суду», якимипередбаченаможливістьдержави, в разівідшкодуванняшкоди, завданоїслідчим, прокурором, за рахунокдержбюджету, застосовувати право зворотноївимоги до виннихосіб у разівстановлення в їхдіях складу не тількикримінальногоправонарушенія, але і при наявностіознакдисциплінарного проступку за результатами службовогорозслідування, проведеного на підставірішення суду, якимзадоволеноскаргу на рішення, діїабобездіяльність органу досудовогорозслідування.
У Законіпрописанийнаступний порядок притягнення до кримінальноївідповідальності:
- скарга на дії / бездіяльністьслідчогоабо прокурора;
- рішення суду про задоволенняскарги (в ньомувказуєтьсяобов'язковістьслужбовогорозслідування);
- службоверозслідування;
- матеріальнеабодисциплінарнестягнення.
Підставою для залученняправоохоронця до кримінальноївідповідальностімає бути рішення суду.
Також нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про державнуреєстраціюречових прав на нерухомемайно та їхобтяжень» (далі – Закон) та Закону України «Про державнуреєстраціююридичних та фізичнихосіб-підприємців та громадськихформувань» (далі – Закон України) у громадянз’явиласьможливістьоскаржуватирішення, діїабобездіяльністьдержавнихреєстраторівречових прав на нерухомемайно та державнихреєстраторівюридичнихосіб, фізичнихосіб-підприємців та громадськихформувань (далі – державніреєстратори прав), суб’єктівдержавноїреєстрації до МіністерстваюстиціїУкраїни та Головного територіальногоуправлінняюстиції у Миколаївськійобласті.
Порядок оскарженнярішень, дійабобездіяльностідержавнихреєстраторів, суб’єктівдержавноїреєстрації та розглядскарг у зазначенійсферіврегульовані Законом, Законом України та Порядком розглядускарг у сферідержавноїреєстрації, затвердженимпостановоюКабінетуМіністрівУкраїни від 25.12.2015 №1128.
Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.
Тетяна Литвин
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об'єкти не підлягають приватизації?
1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.
Кому може бути відмовлено у приватизації?
Громадянам, які:
- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
- потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Для того щоб отримати правову консультація Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за адресою – м. Миколаїв, вул. 8 Березня 107, або за тел. (0512) 47-41-28.
Зміни до Сімейного кодексу України, що впливають на виконання рішень про стягнення аліментів
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Вохняк
03.07.2018 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності з 28.08.2018.
За новою редакцією частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України (далі – СК) змінено правила виїзду дитини за кордон.
Згідно зі змінами, зокрема, той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, змагання та інших визначених заходів.
Водночас положення цієї статті передбачають можливість виїзду дитини за кордон на строк до одного місяця та більше у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини (за відповідним переліком захворювань), що підтверджується відповідними документами за встановленою формою.
Крім того, передбачається надання права тому з батьків, хто не проживає з дитиною, і не має заборгованості за аліментами, звернутися до суду і за спрощеною процедурою отримати дозвіл на виїзд з дитиною за кордон без згоди іншого з батьків, якщо він її не надав протягом 10 днів.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем протягом трьох робочих днів та дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Форма довідки встановлена додатком 16 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Мін’юсті 30.09.2016 за № 1302/29432.
Окремо слід зазначити, що змінами до статті 182 СК передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом може бути присуджений мінімальний рекомендований розмір аліментів у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, який на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до змін до частини першої статті 194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання (попередня редакція передбачала три роки).
Якщо за виконавчим документом, пред’явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв’язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.
Задомашнєнасильствоможутьпримусововиселити з житла
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк
Для реалізаціїположень Закону «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству», щонабрав чинностіна початкусічняцього року, Міністерство внутрішніх справ Українирозробиловідповіднінормативніакти.
Зокрема, 1 серпняцього року Міністерством внутрішніх справ видано наказ № 654 «Про затвердження Порядку винесенняуповноваженимипідрозділамиорганівНаціональноїполіціїУкраїнитерміновогозаборонногорозпорядженнящодокривдника», якийзареєстрований в Мін'юстітадіє з 11 вересня.
Згідно з цим Порядком, у разівиявлення факту домашнього насилля,працівникиполіціїбудутьвиноситикривдниковітерміновийзабороннийприпис. Вінвиноситься, якщоіснуєбезпосереднязагрозажиттюабоздоров'юпотерпілої особи.
Приписвиноситьсяна строк до 10 діб. Документ передбачаєприйняттястосовнодо кривдника таких заходів, як зобов'язанняпокинутимісцепроживанняабоперебування особи, яка постраждала; заборона на вхід і перебування в місціпроживанняабоперебуванняпостраждалої особи; а також заборона будь-яким способом контактувати з потерпілим від домашньогонасильства.
Діярозпорядженняприпиняється у разізастосування до кривдника судом адміністративногостягнення у виглядіадміністративногоарештуабообраннящодоньогозапобіжного заходу у виглядітриманняпідвартою в кримінальномупровадженні.
Кривдник, щодо якоговинесеноприпис, згідно з якимвін повинен покинутимісцепроживання (перебування) з потерпілою особою, зобов'язанийповідомити про місцесвоготимчасовогоперебуванняуповноваженийпідрозділполіції за місцемвчиненнядомашньогонасильства.
Працівникиуповноваженогопідрозділуполіціїможуть у встановленому порядку застосовуватиполіцейські заходи примусу для виселення з житловогоприміщеннякривдника, якщоприписпередбачаєзобов'язанняпокинутимісцепроживання (перебування) особи, яка постраждала, а кривдниквідмовляєтьсядобровільнойогопокинутиКонсультація Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича
Пане міністре, 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?
Іван Скорогуб
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
Що може бути підставою для відмови?
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua
Захищаймо права разом!
Пане міністре, я розлучена, на дитину отримую від чоловіка аліменти, але їх ні на що не вистачає. Кажуть, щоб колишній платив на дитину більше, треба підняти мінімальний розмір аліментів. Коли це нарешті відбудеться?
Іванна Рож
На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.
Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.
Тому, серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.
Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.
Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.
А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.
Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.
Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.
Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.
Коли почнуть діяти ці новації?
Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.
Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua
Захищаймо права разом!
Консультація Міністра юстиції України П.П.Дмитровича
Павле Дмитровичу, скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?
Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :
· виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
· нотаріуси;
· акредитовані суб'єкти.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.
Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Які підстави для проведення державної реєстрації?
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
· документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
· судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
· рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
Яка форма подання документів для державної реєстрації?
1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.
Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.
Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.
Які документи потрібно?
1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);
2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою - у разі припинення у зв’язку зі смертю;
3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;
4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).
Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.
Що робити після реєстрації?
Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.
Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua